З 24 лютого 2022 року в Україні було створено, оновлено або відновлено близько 80 медичних реабілітаційних центрів державної та приватної форм власності. Ці центри професійно займаються відновленням, протезуванням і реабілітацією важкопоранених осіб.
З пацієнтами в цих закладах працюють лікарі ФРМ, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи, соціальні працівники, молодший медичний персонал та інші фахівці. Вони співпереживають пацієнтам та членам їх родин, мають постійне емоційне навантаження та, як висновок, стикаються з професійним вигоранням.
У 2024 році на базі національної мережі реабілітаційних центрів RECOVERY, спільно з Благодійним фондом психологічної підтримки у кризових ситуаціях «Анкора» та у співпраці з УАОППП (Українська асоціація організаційних психологів та психологів праці), ми провели дослідження «Особливості психоемоційного вигорання МДРК, які працюють із військовими після поранень». Публікуємо показники, висновки й пропозиції авторів цього документу.
Основні результати дослідження
Як сильно вигорають і до чого це призводить
Вигорання спостерігається в більшості опитаних фахівців. Значна їх частина (від 23% до 48% за різними компонентами вигорання) мають високий рівень вигорання. Одна третина персоналу (від 31,9% до 38% за різними компонентами вигорання) — середній рівень. Низький рівень вигорання (за різними компонентами) мають від 20,1% до 43,7%.
Своєю чергою саме вигорання по-різному впливає на фахівців. З наслідків відмічають:
- редукцію професійних досягнень (48%)
- емоційне виснаження (33,3%)
- деперсоналізацію (23,3%)
Деперсоналізація, з наукового погляду, є психологічним явищем, яке характеризується відчуттям відчуженості або віддаленості від власного тіла, думок або почуттів. Це може бути відчуття, ніби людина спостерігає за собою з боку або існує у вигляді «автоматичної» істоти без справжнього емоційного залучення.
Що та як впливає на рівень вигорання
Автори дослідження також з’ясували, які саме чинники впливають на рівень вигорання.
Серед них:
- рівень залученості до роботи
- рівень прихильності до організації
- рівень тривожності з приводу смерті
- рівень суб’єктивного благополуччя
- соціально-демографічні характеристики
У більшості респондентів фіксують середні рівні залученості до роботи й прихильності до організації. Ті фахівці, що є більш залученими (від 22,3% до 25,2% від загальної кількості) та прихильними (від 11,6% до 29,6%), мали нижчі показники вигорання.
При цьому кожен із видів прихильності організації має «фокусом своєї уваги» певний компонент вигорання:
- прагматична прихильність знижує емоційне виснаження й деперсоналізацію
- прихильність з почуття обов’язку — деперсоналізацію
- емоційна прихильність — редукцію професійних обов’язків
Ще одним потужним і поширеним чинником є тривожність з приводу смерті. Високий та середній рівень такої тривожності виявлено в більшості опитаних — 29,1% та 41,4% відповідно. Це підвищує вираженість емоційного виснаження й редукції професійних обов’язків.
За даними дослідження, серед фахівців низький рівень суб’єктивного благополуччя переважає над високим та середнім: 17,3% опитаних мають високий рівень, 39,2% – середній, 43,5% – низький.
Суб’єктивне благополуччя в науці визначено як емоційно-оцінне ставлення особи до власного життя, власної особистості, взаємостосунків з іншими людьми, що виражається в задоволеності життям загалом і окремими його сферами та є основою для самореалізації.
Також автори підкреслюють, що рівень емоційного виснаження й деперсоналізації підвищується в неодружених людей старшого віку, що проживають в обласних центрах або містах обласного підпорядкування. Також із віком зростає вираженість редукції професійних досягнень.
Майже третина з респондентів висловили пропозиції щодо поліпшення роботи медичних реабілітаційних центрів, у яких вони працюють. Ці пропозиції можна поділити на три групи:
- підвищення заробітної плати персоналу (54,9%)
- вдосконалення функціональних обов’язків, ділової комунікації та професійного навчання персоналу (від 17,1% до 22,0%)
- покращення організаційно-професійних, побутових та психологічних умов праці (від 3,7% до 12,2%)
При цьому вплив заробітної плати на професійне й емоційне виснаження персоналу медичних реабілітаційних центрів не виявлено.
Загальні висновки
Подібний або навіть складніший стан речей поширений в усіх реабілітаційних центрах, що працюють із важкопораненими. Ситуація трохи краща в приватних центрах, але суттєво гірша в державних.
І це дослідження на базі RECOVERY є наступним кроком для вдосконалення роботи реабілітаційних центрів та покращення як психологічного здоров’я, так і ефективності їх персоналу. Рівень вигорання серед працівників реабілітаційних центрів вказує на те, що проблема профілактики й подолання вигорання має стати однією з ключових у процесі управління та організації їх роботи.
На щастя, більшість чинників, за винятком, наприклад, віку фахівців, можна поступово покращувати, що позитивно вплине й на результат роботи таких центрів — якість допомоги пацієнтам. Аналізуючи вплив цих чинників і закономірностей між ними, вже зараз можна виділити конкретні інструменти для подолання проблеми вигорання:
- проводити освітні заходи для підвищення рівня суб’єктивного благополуччя фахівців
- розробити програми підтримки персоналу
- впровадити заходи для підвищення залученості до роботи
- прислухатися до пропозиції команди
Переглянути текст дослідження «Особливості психоемоційного вигорання МДРК, які працюють із військовими після поранень» повністю
Web_Презентація A5